Число № 05-06 (1-2).1999
стор. 58




Олена Клименко

ОСТАП НОЧОВНИК


ОСТАП СЕМЕНОВИЧ НОЧОВНИК (Ночівник-Носик) — одна з найцікавіших та найзагадковіших постатей в історії української народної кераміки. Його творчість належить до опішнянської школи: село Міські Млини, де мешкав славетний майстер, е передмістям Опішні, яка разом з навколишніми селами й хуторами становить єдиний великий осередок гончарного промислу Полтавщини. Навіть назва села (воно розляглося на березі Ворскли) свідчить про тісний зв'язок з Опішнею, розташованою вгорі на пагорбах: у давнину, коли Опішня була великим козацьким містечком із сотенним управлінням, на цьому місці стояли водяні млини опішнян. Поселення, що пізніше виникло, зберегло назву місцевості й стало одним із відомих (насамперед мисками) центрів гончарства, органічно пов'язаним з Опішнею. Про життя Остапа Ночовника відомостей майже не збереглося. В літературі знайдете згадки, котрі потребують перевірки, про участь у виставках, про придбання його робіт одним з паризьких музеїв, про те, що твори майстра є у Відні тощо. Син Остапа Оврам також був гончарем. У Полтавському краєзнавчому музеї зберігається кілька його підписних тарілок, а в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ) — низка виконаних разом із батьком речей. На денці одного з підвазонників напис зеленою поливою: "Евстафий Ночовник й сын". Завдяки тому виробу вдалося встановити кілька спільних виробів батька й сина — тиква, чайники та інші посудні форми.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2006, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна