Число № 07-08 (3-4).1999
стор. 14





Ілла Злобіна

ДОВКОЛА ГОНЧАРНОГО КРУГА


2-й всеукраїнський симпозіум-практикум у Бубнівці на Гайсинщині відіграв неабияку роль ву піднесенні сучасного гончарства всієї України.

Колись давно мої рідні сміялися з старенького дідуся, який бідкався: "Хіба тепер глина? От колись була глина!" Цю його сентенцію не раз потім згадували, щоб покепкувати з тих, хто не сприймав нового: "Авжеж, хіба тепер глина!" Іронію домашньої приповідки як рукою зняли наші двадцять троє гончарів, учасники симпозіуму-практикуму. Принаймні кожен другий із собою привіз своєї глини - Василь Беседін з Василькова З0 кілограмів, Вербівські й Серьогіни для себе взяли десь за 70 і навіть наймолодший, Сергій Никорович, хоч і не мав ще досвіду творчих змагань, а глину прихопив свою, Коломийську. І недарма: мисочки, дзвоники в юнака з неї виходили такі тонкі, мов порцелянові, і звук від них ішов малиновий. А ще хлопець запевняв, що випалені вироби з цієї глини аніскілечки не протікають як в інших...


На головну сторінку

Copyright © 2004-2006, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна