Стор. 44


Народний одяг. Дівчина вбрана в сорочку, повну плахту. (Гаддячина)


Плахта. з Великобагачанського району. (с.Уставиця) Узор "павучки".


Народні назви плахтових мотивів (моделей)

Євгенія Гайова

ПЛАХТА


(ст.44-45) Етнограф Музею народної архітектури та побуту України Євгенія Гайова продовжує розповідь про народний одяг Полтавщини. З літературних, наукових та експедиційних джерел відомо, що в ХІХ ст. плахти виготовляли по всій Полтавщині, для цього мали досить сировини - вівчарство було традиційною галуззю тваринництва в цих краях. Великі отари давали хорошу вовну, а багата рослинність - сировину для барвників. Найбільшого поширення плахтове ткацтво набуло на Миргородщині, Зіньківщині, Гадяччині. До речі, саме в останній закуплено найбільше повних плахт. Кожна плахта в колекції Музею - мистецький витвір. Автор ілюструє розповідь фотографіями і докладно описує особливості цього вбрання в різних районах, більше того, в різних селах області. До плахти-станка одягали запаску або попередницю. З їх різновидами автор також знайомить читача.



Сергій Нечипоренко

ХУДОЖНЄ ТКАЦТВО

(ст.47) ХУДОЖНЄ ТКАЦТВО, зокрема ПЛАХТА стала темою чергового „Уроку майстерності" народного художника України Сергія Нечипоренка, нашого постійного автора і члена редколегії журналу. Тут ідеться про особливості роботи на ткацькому верстаті, і подано фрагменти (моделі) плахтової клітини. Автор пише про чотири групи плахт в Україні. 1-ша перебірні - полтавські, 2-га - перебірні-недогони (Київщина), 3-тя - комбінація основних і пітканевих ефектів рисунка - чернігівські, 4-та - човникові, Північне Полісся та Київщина. Плахтовим малюнком можна виконувати декоративні плахти для драпіровок, оббивки меблів, килимки, скатертини, покривала, гардини, портьєри, штори, жіночий поясний одяг, сукні.


Copyright © 2004, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна

WEB-design
www.zlobas.narod.ru/cool.html



SLE Развлечения