Число № 31-32 (3-4).2005
стор. 26


Ярослав МАКСИМІВ. Прикарпаття. Літній день.
1997. Темпера.


Олександр Найден

З ТАЄМНИЧИХ І НЕЗВИЧНИХ НАЧАЛ


Славко Максимів, про якого розповідає читачам Олександр Найден, належить до тих художників (як М. Приймаченко, Никифор Дровняк та ін.), які мають безпосередній генетичний зв'язок із давніми буттівними основами світосприйняття. Не від культурної ерудиції, а від зустрічі з життєвими реаліями, явищами, у нього „включається" в дію механізм генетичної пам'яті та історичної проникненості. Народився Славко 1962 року в м. Броди Львівської обл. Мріяв вивчитися на художника, але випало лише закінчити профтехучилище за фахом „маляр по стінах". У творах майстра зображено тільки те, що він бачив на власні очі. В них є своя художня привабливість і унікальність, коли сучасний неоміфологізм досягається шляхом орнаментальної акцентації багатьох нюансів і подробиць та образної стилізації об'єктів зображення. Історичні пам'ятки, храми він прагне якомога вірогідніше подати, а в зображенні дерев, скель, пагорбів відмовляється від формальної вірогідності на користь вибагливій пластиці форм та ритмізації простору. Те, що ми сприймаємо як повсякденне, для митця наповнене таємничим змістом і людських прагнень і земних і небесних явищ.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2006, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна