Число № 33-34 (1-2).2006
стор. 34


Олесь ДОРІЧЕНКО. Сад божественних пісень.
2001. Оргаліт, акрил. 95х127.


Григорій Міщенко

НАРОДНА КАРТИНА — ТРАДИЦІЯ І СУЧАСНІСТЬ


Пишучи про образне вирішення народної картини, аби вона сприймалася сучасно, але не втрачала автентичності, мистецький критик Григорій Міщенко, наголошує, що творові має бути притаманний пластичний «прийом наїву». Адже народна картина не має нічого спільного з натуралізмом і реалізмом. Всеукраїнська виставка народного мистецтва в «Українському Домі» засвідчила, що спілчани продемонстрували тут цікаве явище — орієнтацію на усталені зразки традиційної народної картини і на модерні тенденції водночас. На прикладах творів Михайла Онацька та Івана Новобранця, Ігора Горобчука та Василя Завгороднього, інших авторів, критик підтверджує свою думку. Оглядає і твори модерного штибу Олеся Доріченка, чия творчість, на його думку, заслуговує ґрунтовного дослідження. Розмаїття творчих індивідуальностей на виставці — ознака того, що мистці добре обізнані з культурно-мистецьким життям сьогодення, що Спілка на правильному шляху розв’язання творчих проблем нашого часу.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2006, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна