Число № 33-34 (1-2).2006
стор. 49





Наталія Каплун

ПИСАНКАРСТВО ЛУГАНЩИНИ

У етнографічних дослідженнях наприкінці ХІХ ст. повідомлялося, — пише Наталія Каплун, — що писанкарство у цьому регіоні таки існувало, хоч і не відігравало ролі художнього промислу. Проте поступово цей вид народного мистецтва тут забувався, хоч продовжував існувати в інших регіонах України. Та наприкінці ХХ століття на Луганщині сталося диво — писанка повернулася. Відродженню її прислужилася Тетяна Коновал із шахтарського міста Свердловська. Перші свої зразки вона виконала 1996 року на прохання чоловіка, який виріс в м. Ужгороді і не міг уявити Великдень без писанки. Почалося її становлення як майстра — вивчала інформацію, орнаменти, техніки. Водночас пані Тетяна почала навчати писанкарства вихованців дитячого садка. Вона — учасниця кількох обласних виставок, згодом — всеукраїнської спілчанської виставки «Народне мистецтво 10-річчю Незалежності України». Знайомство із видатними нашими писанкарками, відвідини музеїв у Києві та Коломиї надихнули на нові досягнення. І цього року майстриня виставила свої писанки до Великодніх свят. А дома вона веде студію писанкарства вже і для дорослих.




На головну сторінку

Copyright © 2004-2006, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна