Число № 35-36 (3-4).2006
стор. 54


На Спаса коло церкви.
2003. ДСП, олія. УЦНК "Музей Івана Гончара".


Тетяна Пошивайло

МАЛЯРСЬКИЙ ЛІТОПИС МАРІЇ НЕЛЕП


Для етномистецтвознавця Тетяни Пошивайло небуденним, дивовижним було відкриття таланту Марії НЕЛЕП : «переступивши поріг сучасної міської оселі, ми потрапили у рай сільського життя: стіни коридору, ванної кімнати і кухні були прикрашені яскравими життєрадісними розписами від підлоги до самісінької стелі… В кухні, на всю стіну, височіла церква, у кімнатах рядами висіли і по закутках стояли картини. Справжній Рай Божий!» та доля майстрині виявилася тернисто-трагічною: дитячі роки сирітства, війна, робота в наймах і на будівництві, одруження з інвалідом війни, вісім років догляду за хворим сином… Мисткиня споглядала світ ясними, мудрими і по-дитячому наївними очима. Маючи глибинний генетичний зв’язок, вона не наслідуючи канонів традиційного народного малярства перейняла естафету духовних традицій Катерини Білокур, Марії Приймаченко, Івана Лисенка, Ганни Шабатури… і духотворила власний внутрішній світ.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2007, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна