Число № 37-38 (1-2).2007
стор. 24






Василина Сумаряк

Валерій Ясиновський

БЕЗКІНЕЧНИК


Так Валерій Ясиновський назвав свою оповідь про Василину Сумаряк – писанкарку родову, що мистецтво перейняла від матері, а найбільше – від бабусь і передала його своїй доньці. Живе вона на околиці Усть-Путили, де кожен знає її хату – близькі й далекі сусіди, родичі, знайомі знайомих задовго до свята стають до неї в чергу на замовлення писанок. Бо їх творення стало для Василини святом душі – геометричні узори, безкінечники, сварги – весь нафантазований уявою світ барв і ліній, який нуртує в її душі, вміщується на поверхні яйця викінченим і філігранним письмом, довершеною симетрією. Нелегка доля випала Василині – батько невдовзі по війні зазнав колимських шахт і висилки, а коли повернувся на Буковину, не допросився роботи – родина змушена була шукати її на Запоріжжі. Проте Василина скучала за рідними горами, повернулася до бабусі. Вже в Усть-Путилі стала доброю килимарницею, має за те стоси дипломів і почесних грамот, та знана всій Україні як писанкарка.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2007, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна