Число № 43-44 (3-4).2008
стор. 68


Віктор КРИЖАНІВСЬКИЙ. "Гиля, гуси".2001р.


Григорій Міщенко

НАРОДНА КАРТИНА – СУЧАСНІСТЬ І МАЙБУТНЄ


Аналізуючи українську народну картину мистецький критик Григорій Міщенко наголошує, що вона вертає людину до незабутніх спогадів, у прекрасне в цьому світі. На думку автора, розпочиналося все з «Козака Мамая», який відкрив багатьом очі на сутнісну основу народної картини, адже в ньому закодовано не лише змістовний, але й формальний підхід до її розвою у всій жанрово-тематичній розмаїтості. В народній картині з лебедями-оленями було не стільки духу міщанського й примітиву, скільки архетипічного, пам’ятного українському серцю. Критик простежує еволюцію народної картини 60-х, 70-х років минулого століття і резюмує, що завдячуючи діяльності НСМНМУ народна картина після 90-х років здобула визнання й посіла чільне місце в мистецькому житті України. Він зупиняється на творах спілчан – наших сучасників і підсумовує: з того, що напрацьовано в народній картині і зі шляху по якому висновує свої інноваційні ознаки, можна стверджувати – майбутнє її в тому, що вона зрозуміла й потрібна широким верствам нашого суспільства і в новітній цивілізації ХХІ ст. постане явищем національного масштабу.


На головну сторінку

Copyright © 2004-2009, "Народне мистецтво"
Національна Спілка Майстрів Народного Мистецтва України
Київ, Україна